Домашнє насильство: що робити і куди скаржитись
За офіційними даними Національної поліції України у період з 12 березня до 7 квітня до правоохоронних органів надійшло близько 42 тисячі викликів щодо домашнього насильства.
Як протидіяти цьому та куди звертатися за допомогою розповідає заступник начальника відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Юлія Данюк.
Що таке домашнє насильство?
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» зазначено, що домашнє насильство – дії, характерні для фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються між родичами або подружжям чи між іншими людьми, які спільно проживають, але не перебувають у родинних відносинах чи у шлюбі між собою.
Які є види домашнього насильства?
Психологічне насильство – форма домашнього насильства, де вас словесно ображають, погрожують, принижують, переслідують, залякують та роблять інші дії спрямовані на обмеження волевиявлення людини.
До цього виду насилля також відносять переслідування, постійний контроль з боку кривдника, погрози. Якщо вас ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову належність чи походження, шантажують – все це є одним із проявів психологічного насильства.
Автор: zn.ua
Економічне насильство – форма домашнього насильства, де вас обмежують у доступі до ваших грошей чи забороняють використовувати кошти так, як ви бажаєте. До нього також слід віднести пошкодження вашого майна, перешкоджання в доступі до їжі, житла, майна, обмеження в можливості працевлаштування чи навчання, змушення до жебрацтва та шантажування.
Автор: pmg.ua
Сексуальне насильство – форма домашнього насильства, де присутні дії сексуального характеру, вчинені стосовно дорослої людини без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини. До цього також відноситься примушування до статевого акту з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості людини.
Автор: googleusercontent.com
Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Автор: prostir.ua
Які заходи можуть застосовуватись до кривдників?
Терміновий припис — захід протидії домашньому насильству, спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства. Застосовується до кривдника не більше, ніж на 10 днів. Ідеться про негайне припинення домашнього фізичного насильства. Він полягає в обмеженні кривдника, що вчиняє домашнє насильство, доступу до житлового приміщення, де проживає жертва.
Терміновий припис виноситься за заявою постраждалої людини, а також за власною ініціативою працівників Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Забороняється вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та контакт з нею. Кривдник повинен залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи.
Обмежувальний припис — захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямоване на забезпечення безпеки постраждалої особи. Обмежувальний припис видається судом на строк від 1 до 6 місяців за заявою постраждалої особи або її представника. Якщо домашнє насильство застосоване до дитини — за заявою батьків або інших родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, а також органів опіки й піклування.
Читайте також: У мене депресія! Що робити, якщо це правда
Під час обмежувального припису діють такі обмеження та заборони:
- забороняється перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
- усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
- обмеження в спілкуванні з постраждалою дитиною;
- заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи;
- заборона особисто і через інших людей розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
- забороняється вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Куди потрібно звертатись в разі вчинення домашнього насильства?
Найперше, куди потрібно звернутися за допомогою – це поліція. Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву. Пам’ятайте, що поліцейські можуть проникати до житла особи без рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням акту домашнього насильства, у разі небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.
Автор: lifeimg.pravda.com
Якщо ви потребуєте консультації, боїтесь звертатись до поліції з даного питання чи з інших причин, то можете зателефонувати на номери гарячих ліній, де вам нададуть роз’яснення та консультування:
- Національна «гаряча лінія» з питань протидії насильству та захисту прав дитини 0 800 500 335 або 116 123 (з мобільного) – безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України;
- Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації
- Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 1547;
- Урядовий кол-центр 1545;
- У разі необхідності також надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію Координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги – 0-800 213-103 або звертатись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги за місцем вашого проживання.
Читайте також: Безоплатна правова допомога в Новограді: що це таке і куди звертатися
Протидія та запобігання домашньому насильству
Відкривайте цей розділ у режимі інкогніто
Що таке «домашнє насильство» згідно із законом?
Циклічність насильства
Сварка
Збільшення напруги
Загострення
Агресія та насильство
Заспокоєння
Каяття, припинення
Кого це може стосуватися?
- мати
- батько
- діти
- прийомні діти
- прийомні батьки
- батьки-вихователі
- діти-вихованці
- двоюрідні дід та баба
- племінники
- опікуни
- чоловік і дружина
- подружжя
- подружжя у цивільному шлюбі
- колишнє подружжя
- наречені
- особи, які мають спільну дитину
- двоюрідні онуки
- патронатні вихователі
- рідні брати та сестри
- двоюрідні брати та сестри
- рідні бабуся та дідусь
- прадід та прабаба
- дядько та тітка
Форми (види) домашнього насильства
Це коли вас б’ють чи штовхають, не випускають з власного дому або не пускають до нього, змушують до вживання алкоголю чи наркотиків.
Прояви:
- заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості
- ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання
- ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
- залишення в небезпеці
- незаконне позбавлення волі
Щось із цього відбувається з вами чи знайомою вам людиною?
Не зволікайте! Телефонуйте за номером «102», викликайте поліцію прямо зараз!
Це коли вас примушують до небажаних статевих стосунків, торкаються до інтимних частин вашого тіла без згоди. Вас примушують спостерігати за статевими актами (дивитися порнопродукцію) тощо. Вас примушують займатися проституцією.
Прояви:
- примушування до статевого акту
- проникнення в тіло людини без її згоди
- примусові пестощі без проникнення у тіло
- примушування до зайняття проституцією
- примушування до перегляду порнографії
Щось із цього відбувається з вами чи знайомою вам людиною?
Не зволікайте! Телефонуйте за номером «102», викликайте поліцію прямо зараз!
Це коли вами маніпулюють задля власної вигоди. Вас систематично шантажують, переслідують та залякують. Вас постійно та цілковито контролюють, зневажають як особистість, критикують та насміхаються над вами. Вам погрожують відібрати ваших дітей, обмежують у контактах з близькими та друзями. Вам або третім особам погрожують вбивством чи каліцтвом.
Прояви:
- приниження, переслідування, залякування
- діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи
- словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб
- контроль у репродуктивній сфері
- дії, що завдали шкоди психічному здоров’ю особи
Щось із цього відбувається з вами чи знайомою вам людиною?
Не зволікайте! Телефонуйте за номером «102», викликайте поліцію прямо зараз!
Це коли вам забороняють працювати, у вас вилучають ваші власні кошти.
Ваше особисте майно пошкоджують або ламають. Вам незаконно обмежують доступ до житла чи позбавляють його. Вас позбавляють їжі та води.
Прояви:
- умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів
- залишення без догляду чи піклування
- заборона працювати, примушування до праці
- перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації
- заборона навчатися
Щось із цього відбувається з вами чи знайомою вам людиною?
Не зволікайте! Телефонуйте за номером «102», викликайте поліцію прямо зараз!
Якщо ви постраждали або стали свідком домашнього насильства — телефонуйте за номером 102
План безпеки
Сплануйте втечу завчасно.
Зробіть копії або фото важливих документів (паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтва про народження власне та дітей, свідоцтво про шлюб, посвідчення, документи про право власності, медичні картки довідки тощо).
Заздалегідь та таємно закрийте банківські рахунки, відкладіть та сховайте готівкові гроші із розрахунку на 3-5 днів.
Зробіть дублікати ключів.
Зберіть речі першої необхідності (ліки , засоби гігієни, одяг, взуття, цінні речі, ювелірні прикраси).
Зберігайте копії зібраних документів та речі у надійному та доступному для вас місці або у людей яким ви довіряєте.
Видаліть історію пошуку в інтернеті, вимкніть у налаштуваннях смартфону (планшету, ноутбуку) послугу визначення геолокації, видаліть історію листування електронної пошти та історії чатів у месенджерах, заблокуйте власні акаунти у соцмережах.
Домовтесь з сусідами, друзями та близькими людьми щодо сигналів про перебування у небезпеці, щоб вони знали коли ви потребуєте допомоги.
Знайдіть місце, яке б стало тимчасовим надійним прихистком.
Пам’ятайте про те, що кривдником можуть бути не тільки родичі за законом, але і співмешканці, наречені, колишнє подружжя незалежно від того, чи проживаєте ви разом, а також особи, що не є вашими родичами, але пов’язані з вами спільним побутом.
Уникайте приміщень, де є гострі та небезпечні предмети (кухня, ванна кімната, гараж, балкон тощо).
Перебувайте у приміщеннях, з яких легко піти, тримайтесь ближче до виходу.
Зніміть з себе будь-які прикраси чи аксесуари, вони можуть бути небезпечними у критичній ситуації для вашого життя та здоров’я.
Переконайтеся, що зброя, якщо вона є у будинку, замкнена.
Дбайте про безпеку дітей та людей похилого віку.
Намагайтеся уникнути конфлікту, покинути приміщення та зателефонувати за номером екстреного виклику «102».
Подайте сигнал небезпеки сусідам, друзям або близьким людям, якщо не маєте змоги особисто повідомити поліцію.
Зверніться до медичного закладу, якщо вам завдано тілесних ушкоджень та детально повідомте лікарів про ситуацію, що сталася.
Зафіксуйте всі прояви насильства: фото синців та саден, повідомлення з погрозами, записи телефонних розмов, медичні довідки тощо.
Зателефонуйте за номером екстреного виклику «102» та повідомте про ситуацію яка трапилась.
Повідомте осіб, яким довіряєте (сусіди, близькі родичі та друзі), про свій стан та подальші наміри.
Змініть номер телефону, адресу електронної пошти, вимкніть налаштування геолокації, змініть розпорядок дня та звичні маршрути пересування.
Тримайте копії важливих документів біля себе, а їх оригінали у надійному місці.
Повідомте про час та місце зустрічі особі, якій довіряєте, коли плануєте побачитись з кривдником, зустріч призначайте у людному місці та/або у зоні дії камер відеоспостереження (у магазинах, розважальних закладах, біля державних установ).
Пам’ятайте! Головне правило надійної схованки – ТАЄМНІСТЬ (про таке місце мають знати лише люди, яким ви довіряєте)
Якщо відчуваєте пригніченість, стурбованість або розпач, зателефонуйте тому, хто вас може підтримати (психолог, соціальний працівник, друзі або батьки).
Переконайтеся, що діти вміють викликати поліцію та знають, коли це робити.
Проінструктуйте дітей, як та коли їм потрібно вийти з дому в моменти гострого конфлікту, та куди вони можуть піти (вигадайте секретне або кодове слово).
Навчіть дітей не втручатися в конфлікт, не намагатися вас захистити та триматися якнайдалі від кривдника.
Подумайте і при можливості обговоріть з дитиною коло осіб, яким ви довіряєте, домовтеся про ситуації, в яких необхідно звернутися до цих осіб за допомогою.
Домашнє насильство в умовах війни
Переглянути тут
Виявлення насильства
Останні новини
Корисні посилання
Освітній серіал на платформі Дія.Цифрова освіта Онлайн-виставка «Річ у тім» Чат-бот Telegram Чат-бот Viber Нормативно-правові акти з питання запобігання та протидії домашньому насильству
Насилие в семье | ОВВ | Министерство юстиции
Получить помощь | Что такое Домашнее насилие? | Ресурсы
Получить помощь
Если вам угрожает непосредственная опасность, позвоните по номеру 911.
OVW не предоставляет услуги напрямую населению. Найдите местную помощь на нашей карте или позвоните по национальной горячей линии:
Национальная горячая линия по вопросам домашнего насилия
1-800-799-SAFE (7233)
1-800-787-3224 (телетайп)
Адвокаты также доступны для общения в чате круглосуточно и без выходных.Национальный центр помощи жертвам преступлений
1-855-4-ПОСТРАДАВШИЙ (1-855-484-2846)
Что такое насилие в семье
Насилие в семье — это форма оскорбительного поведения в любых отношениях, используемая одним партнером для получения или сохранения власти и контроля над другим интимным партнером. Насилие в семье может быть физическим, сексуальным, эмоциональным, экономическим, психологическим или технологическим действием или угрозой действий или другими моделями принудительного поведения, которые влияют на другого человека в отношениях с интимным партнером. Это включает в себя любое поведение, которое запугивает, манипулирует, унижает, изолирует, пугает, терроризирует, принуждает, угрожает, обвиняет, причиняет боль, ранит или ранит кого-либо.
Примеры оскорбительного поведения включают:
Физическое насилие: Удары, пощечины, толчки, захваты, щипки, укусы, таскание за волосы и т. д. являются видами физического насилия. Этот тип жестокого обращения также включает в себя отказ партнеру в медицинской помощи или принуждение его к употреблению алкоголя и/или наркотиков.
Сексуальное насилие: Принуждение или попытка принуждения к любому сексуальному контакту или поведению без согласия. Сексуальное насилие включает, но не ограничивается этим, супружеское изнасилование, нападения на сексуальные части тела, принуждение к сексу после физического насилия или унижающее сексуальное обращение.
Эмоциональное насилие: Подрыв чувства собственного достоинства и/или чувства собственного достоинства человека является насилием. Это может включать, помимо прочего, постоянную критику, принижение способностей, обзывание или нарушение отношений с его или ее детьми.
Экономическое насилие: Контроль или ограничение способности человека приобретать, использовать или поддерживать экономические ресурсы, на которые он имеет право.
Это включает использование принуждения, мошенничества или манипуляций для ограничения доступа человека к деньгам, активам, кредитной или финансовой информации; недобросовестное использование личных экономических ресурсов лица, включая деньги, активы и кредит, или оказание неправомерного влияния на финансовое и экономическое поведение или решения лица, в том числе принуждение к неисполнению совместных или других финансовых обязательств, использование доверенностей, опекунства или попечительства, или неспособность или пренебрежение действиями в наилучших интересах лица, перед которым у него есть фидуциарные обязанности.
Психологическое насилие: Элементы психологического насилия включают, помимо прочего, вызывание страха путем запугивания; угроза причинения физического вреда себе, партнеру, детям, семье или друзьям партнера; уничтожение домашних животных и имущества; и принуждение к изоляции от семьи, друзей, школы и/или работы.
Технологическое насилие: Действие или модель поведения, направленные на причинение вреда, угрозы, контроль, преследование, преследование, выдачу себя за другое лицо, эксплуатацию, вымогательство или наблюдение за другим лицом, которое происходит с использованием любой формы технологии, включая, помимо прочего, : устройства с доступом в Интернет, онлайн-пространства и платформы, компьютеры, мобильные устройства, камеры и программы обработки изображений, приложения, устройства отслеживания местоположения или коммуникационные технологии или любые другие новые технологии.
Домашнее насилие может случиться с кем угодно, независимо от расы, возраста, сексуальной ориентации, религии, пола или гендерной идентичности. Насилие в семье затрагивает людей любого социально-экономического происхождения и уровня образования. Насилие в семье происходит как в отношениях противоположного, так и в однополых отношениях и может происходить с интимными партнерами, которые состоят в браке, живут вместе, встречаются или имеют общего ребенка.
Насилие в семье затрагивает не только тех, кто подвергается насилию, но также оказывает существенное влияние на членов семьи, друзей, коллег, других свидетелей и общество в целом. Дети, которые вырастают свидетелями домашнего насилия, относятся к числу тех, кто серьезно пострадал от этого преступления. Частое столкновение с насилием в семье не только предрасполагает детей к многочисленным социальным и физическим проблемам, но и учит их тому, что насилие является нормальным образом жизни, тем самым увеличивая риск стать следующим поколением жертв и насильников в обществе.
Это обсуждение домашнего насилия предназначено для информирования общественности о динамике насилия в отношениях с близкими партнерами, а также для того, чтобы помочь жертвам понять свой опыт, а семье и друзьям жертв распознать признаки насилия в отношениях их близких. . Закон о насилии в отношении женщин содержит определение насилия в семье, которым руководствуются программы, финансируемые в соответствии с этим законом. Обсуждение здесь не меняет определение в VAWA.
Источники: Национальная горячая линия по вопросам домашнего насилия, Национальный центр помощи жертвам преступлений и WomensLaw.org.
Насилие в семье | Psychology Today
Насилие в семье, насилие со стороны интимного партнера
Отзыв от Psychology Today Staff
Насилие в семье происходит, когда человек постоянно стремится контролировать своего партнера с помощью физического, сексуального или эмоционального насилия.
Министерство юстиции США определяет насилие в семье как «образец оскорбительного поведения в любых отношениях, который используется одним партнером для получения или сохранения контроля над другим интимным партнером».
Содержимое
- Понимание домашнего насилия
- Выявление жестокого партнера
- Как жестокое обращение влияет на жертв
- Преодоление домашнего насилия
Понимание домашнего насилия
Домашнее насилие может быть физическим или психологическим и может затронуть любого человека любого возраста, пола, расы или сексуальной ориентации.
Это может включать поведение, направленное на то, чтобы напугать, нанести физический вред или контролировать партнера. И хотя все отношения разные, насилие в семье обычно связано с динамикой неравной власти, в которой один партнер пытается установить контроль над другим различными способами.
Оскорбления, угрозы, эмоциональное насилие и сексуальное принуждение представляют собой насилие в семье. Некоторые преступники могут использовать детей, домашних животных или других членов семьи в качестве эмоционального рычага, чтобы заставить свою жертву делать то, что она хочет. Жертвы домашнего насилия испытывают снижение самооценки, беспокойство, депрессию и общее чувство беспомощности, для преодоления которых может потребоваться время и часто профессиональная помощь.
Врач, работающий с жертвами домашнего насилия, может помочь человеку выйти из ситуации, а также предложить психологическую поддержку. Найдите терапевта, который может помочь здесь.
Какие виды жестокого обращения относятся к домашнему насилию?
Оскорбительные отношения могут принимать различные формы, такие как физическое насилие (удары, толкание или отказ в медицинской помощи), эмоциональное насилие (манипулирование, угрозы или обзывание), сексуальное насилие (изнасилование, нападение или принуждение человека к заниматься сексом) и экономическое насилие (удержание средств или закладывание кого-либо в долги).
Почему партнеры становятся жестокими?
Жестокое обращение обусловлено стремлением к контролю — сохранить власть в отношениях и занять позицию превосходства. Насилие также связано с нарушением культурных норм, особенно в случаях сексуального насилия мужчин над женщинами. Исследование предполагает, что мозг также может играть роль в том, воспринимает ли мозг партнера как часть себя или нет.
Что мешает партнерам сообщать о насилии?
Существует множество причин, по которым жертвы вообще не сообщают о сексуальных домогательствах, а домашнее насилие только усложняет ситуацию. Например, исследования супружеского изнасилования показывают, что многие жертвы не сопротивлялись из-за страха получить травму, страха перед тщетностью своих усилий и страха перед тем, как это сопротивление повлияет на брак.
Как технологии изменили насилие в семье?
Технологии позволяют домашним насильникам выслеживать и преследовать своих жертв, постоянно общаться с ними и использовать энергию с помощью цифровых устройств в доме, таких как дистанционно управляемые системы сигнализации, термостаты и освещение.
Эта тактика создает ощущение полного контроля, внушая жертвам страх, изоляцию и унижение.
Выявление жестокого партнера
Насильников нелегко обнаружить. На публике они могут казаться умными, заслуживающими доверия и очаровательными личностями, которые привлекают людей, но наедине они представляют собой кошмар наяву. Многие обидчики учатся насилию в своей семье и повторяют токсичные модели со своим партнером или детьми. У них также больше шансов иметь проблемы с законом и злоупотреблением психоактивными веществами.
Гетеросексуальные насильники-мужчины часто верят в традиционные гендерные роли, особенно в то, что главным приоритетом женщины должна быть забота о своем партнере и детях. Они должны контролировать себя и особенно склонны к ревности, обвиняя своего партнера в измене без какой-либо причины или необходимости знать, где находится его партнер в любое время.
Как действуют жестокие партнеры?
Насильники часто изолируют своих жертв от семьи, друзей, работы и любых других внешних источников поддержки.
У них может быть вспыльчивый характер, и они могут проявлять агрессию во время жестокого обращения; после этого они раскаиваются и пытаются вернуть своего партнера очарованием и любовью и обещаниями измениться, но оскорбительное поведение редко прекращается.
Как понять, что вы находитесь в абьюзивных отношениях?
Оскорбительные отношения основаны на контроле и власти. Общие тактики, которые используют преступники, включают:
1. Модель насилия — эпизоды, перемежающиеся извинениями, подарками и обещаниями прекратить
2. Изоляция жертвы от друзей, семьи, хобби или даже работы
чувство вины жертвы за свое поведение или желание большей свободы
Каковы признаки домашнего насилия?
Помимо физического насилия, более тонкие признаки домашнего насилия включают крайне контролирующее поведение, агрессию, чувство вины, сильную ревность и собственничество.
Одним из наиболее тревожных признаков домашнего насилия является удушение: исследования показывают, что насилие, связанное с удушением, является одним из самых сильных предикторов попытки или совершения убийства.
Как распознать нарциссическое насилие?
Стремление к контролю, власти и авторитету, внушающее сомнения, стыд и зависимость своему партнеру, характеризует нарциссическое насилие. Преступники могут обвинить жертву и отказаться брать на себя какую-либо ответственность за свое поведение. Они могут изолировать и очернить жертву или использовать словесные оскорбления и манипуляции.
Как жестокое обращение влияет на жертв
Может пройти время, прежде чем жертвы домашнего насилия осознают свое положение таким, какое оно есть. Жестокое обращение часто оставляет физические следы, от синяков и сломанных костей до одышки и непроизвольной дрожи. Выглядеть более склонным к «несчастным случаям», чем обычный человек, может быть предупреждающим признаком того, что кто-то подвергается насилию.
Жертвы жестокого обращения также могут страдать от краткосрочных и долгосрочных эмоциональных и психологических последствий, включая чувство замешательства или безнадежности, депрессию, тревогу, панические атаки и посттравматическое стрессовое расстройство (ПТСР).
Каковы последствия домашнего насилия?
Насилие в семье является наиболее распространенной причиной травм среди женщин, что приводит к даже большему количеству травм, чем автомобильные аварии. Физические последствия могут быть краткосрочными, такими как синяки, боль и переломы костей, или долгосрочными, такими как артрит, гипертония и сердечно-сосудистые заболевания. Длительные психологические последствия включают депрессию и посттравматическое стрессовое расстройство.
Как часто насилие в семье совершается в отношении мужчин?
По данным одного британского исследования, девять процентов мужчин могут подвергаться домашнему насилию, которое включает в себя преследование, сексуальные домогательства и физическое насилие.
Другое исследование показывает, что 28 процентов мужчин в США подвергаются насилию со стороны интимного партнера. Мужчины сталкиваются с явными препятствиями при получении помощи, потому что они могут быть патологизированы, им не верят или отказывают в помощи от приютов, созданных для женщин.
С какими проблемами сталкиваются мужчины-жертвы домашнего насилия?
Мужчины часто не сообщают о домашнем насилии из-за страха, стыда, отрицания, стигматизации и отсутствия равного обращения. В результате мужчины сводят насилие к минимуму, чтобы защитить себя. Один участник исследования объяснил, что он боялся, что «над ним будут смеяться, унижать или наоборот обвинять в жестокости из-за убеждения, что мужчины физически способны дать отпор, когда им бросают вызов».
Как домашнее насилие влияет на детей?
Насилие в семье может вселить в ребенка страх и замешательство, в то время как его опекун часто физически или эмоционально недоступен.
Дети, ставшие свидетелями домашнего насилия, во взрослом возрасте с большей вероятностью будут бороться с бессонницей, ночным недержанием мочи, словесными, двигательными или когнитивными проблемами, тревогой, депрессией, членовредительством, агрессией и домашним насилием.
Преодоление домашнего насилия
Разорвать оскорбительные отношения исключительно сложно, как эмоционально, так и практически. Этот процесс включает в себя признание происходящего насилия, поиск поддержки для безопасного ухода, а также переработку опыта и оставшейся боли или страха.
Выжившие могут постепенно восстановить самооценку, которая была подорвана в отношениях. Разработка непредвзятой системы поддержки, забота о себе и обсуждение опыта со специалистом в области психического здоровья могут помочь пострадавшим после отношений.
Почему люди остаются в оскорбительных отношениях?
Выявление модели жестокого обращения и принятие решения уйти может быть невероятно трудным. Некоторые из этих барьеров включают финансовый стресс, некуда идти, угрозу насилия и отсутствие поддержки со стороны правоохранительных органов. Семейные и социальные ожидания также могут заставить остаться, особенно когда речь идет о детях.
Как выжившие могут исцелиться от домашнего насилия?
Выжившие сначала должны признать оскорбительные отношения. Может помочь запись поведения партнера, чтобы выявить закономерности, и разговор с надежным другом или членом семьи. Обращение в организацию, занимающуюся насилием в семье, может помочь в разработке плана безопасности, чтобы уйти, а разговор с психотерапевтом может помочь пережить этот опыт и восстановить самооценку.
Как общество может бороться с домашним насилием?
Общество может расширить возможности жертв жестокого обращения, а не стигматизировать их, направляя их к источникам поддержки, делая психиатрическую помощь доступной и недорогой, а также разрабатывая и оценивая профилактические программы.
